Сьогодні “Вар’ятам” – 10 років!

Сьогодні мав би бути грандіозний концерт! Моєму улюбленому дітищу, Першому україномовному гумор-шоу «Вар’яти», сьогодні виповнюється рівно 10 років!

10 років тому ми вперше вийшли на сцену саме під цим брендом, маючи до цього за спиною, кожен, ті чи інші успіхи у КВН (віце-чемпіони Дніпровки, фіналісти Слобожанки, потім – чемпіони української «вишки»). Це були надзвичайно цікаві 10 років!Період становлення і безгрошів’я. Притирання один до одного та прощання із тими, хто не бачив себе у цьому колективі. Професійне зростання і боротьба за те, щоб телевізійні менеджери та концертні організатори відійшли від шаблону «100% украиноязычный продукт не будет успешен на ТВ и не соберет аншлаг в Харькове или Днепре».

Поступовий перехід від виступів у нічних клубах та «генделиках» на заході України до залів-тисячників по всій країні. Перший закордонний концерт у Празі. А потім смішні формування концертних графіків по типу «Вінниця-Торонто-Чикаго-Детройт-Нью-Йорк-Чернігів-Бердичів» чи «Лондон-Дублін-Коломия».

Поступове формування двох «армій»: хейтерів, які нас на дух не переносять і розказують, які ми «калхозні», і прихильників, які завалюють нас квітами після концертів і роблять на своєму тілі татуювання «Вар’яти»!

Поступове стирання субординації в колективі, бо дуже важко сварити підлеглого за якусь помилку в роботі, коли він дивиться на тебе очима котика з мультфільму «Шрек» і каже: «кум, ну ти чого»?!

Ми перекумилися і похрестили дітей один одного, яких за ці 10 років вродилась немаленька жменя!З трійки найпотужніших телевізійних гумористичних шоу в Україні ми були і залишаємось єдиними 100% україномовними гумористами.За останніх 5 років ми стали недосяжними за кількісним показником концертних заходів, які даємо щороку.

Для нас не є пустим словом поняття «соціальна відповідальність». Я пишаюсь тим, що вже 5 років наш колектив утримує на своєму балансі реабілітаційний центр для ветеранів російсько-української війни, де надається психологічна допомога нашим фронтовикам, а також членам їх родин. Ми оплачуємо літні табори для діток, чиї батьки загинули в АТО/ООС чи просто УБД, які не мають змоги самостійно профінансувати літнє дозвілля своїх дітей.Ми забезпечили українську Армію поетапно, з року в рік, тим, що було нагально необхідно: бронежилети, кевларові шоломи, літня і зимова форма, взуття, кровоспинні препарати, снайперські приціли, коліматорні приціли, тепловізійні приціли, тепловізори, прилади нічного бачення, планшети, снайперські комплекси, дальноміри, засоби для ефективної діяльності підрозділів аеро-розвідки та протитанкових дивізіонів, квадрокоптери, октокоптери, БПЛА «Лелека», набої для снайперів і пальне для медичних служб, джипи, буси, медичний транспорт. Ми завжди працювали за принципом, що на наші концерти можуть потрапити не тільки ті, хто може, а всі, хто хоче. Це відображалось як у ціновій політиці на квитки, так і у постійній квоті для ветеранів АТО/ООС, членів їх сімей, людей з інвалідністю тощо.

Ми залишаємось єдиними, хто їздить не тільки по обласних центрах чи великих містах, але й там, де не ступала нога інших гумористичних колективів. Від Сколе, Горохіва чи Полонне, до Вільногірська, Березне, Ізяслава, Жовкви чи Чорткова. Загалом 105 міст, по всій Україні, в США, Канаді, Англії, Ірландії, Чехії, Франції та Іспанії.

Ми пережили кілька внутрішніх криз, 4-міячний простій без концертів у 2014-му, зараз, разом зі всією країною переживаємо карантин. 2,5 місяці без концертів і телезйомок. Попереду ще мінімум 3 місяці. І це ми теж переживемо))). Бо знаємо, що так само, як і ми чекаємо на ці концерти, на них чекають і ті, хто є нашим головним скарбом і здобутком за цих 10 років. Це Ви, наші глядачі. Сотні тисяч по всьому світу. Мільйони коло телеекранів чи моніторів. Як очільник «Вар’яти-шоу», хочу щиро подякувати усім акторам, які виходили на сцену під нашим брендом (і не важливо, раз чи 2 роки поспіль – ви були частинкою нашої історії), усім, хто долучався авторськими потугами, хто виконував комерційні партнерські домовленості, усім, хто допомагав і допомагає з організацією концертів, усім, хто доклав руку до створення телеверсій «ВШ».

Звичайно, я хочу міцно-міцно, дистанційно, обійняти усіх, хто є поза кадром і поза сценою: концертного і комерційного директорів, піарницю, дизайнера, бухгалтера (зауважте, це все жінки – тому, не смійте закидати нам гендерну нерівність))), юридичний суппорт, технічного директора, водія!

Ви є опорою нашого колективу. Я дякую Вам за відданість!

І мій щирий низький уклін нашим головним роботодавцям – нашим ГЛЯДАЧАМ!

Спасибі за те, що приходите на наші концерти. І за те, що дивитесь нас на «Новому» каналі. Дякуємо за те, що ви є тими людьми, завдяки яким, наші сім’ї мають фінансову стабільність, Держава – податки, Армія – підтримку!

Сьогодні ввечері я, заслужено, підніму келих білого сухого за своїх «соколиків»!

Вар’яти!!! Агу! Агу! Агу!!!

З повагою, очільник!