У мене є амбіції монарха – Сергій Притула (інтерв’ю виданню OBOZREVATEL)

Сергій Притула – топова персона в українському медіа-просторі. Цікавий, харизматичний, іноді різкий, проте завжди чесний та відвертий – саме таким українці знають Сергія.

Наразі у відомого шоумена практично немає вільної хвилини – три проекти на Новому каналі, гастролі країною гумористичного шоу “Вар’яти”, що проходять фактично у режимі “нон-стоп” та грандіозні, впевнені плани на майбутнє.

Попри високу зайнятість Сергій Притула поспілкувався з виданням OBOZREVATEL. Телеведучий, очільник першого україномовного гумор-шоу розповів про труднощі своєї роботи, амбіції і про те, як йому, попри шалений графік, вдається зберігати міцні сімейні стосунки, незважаючи на те, що на майданчику шоумен працює зі своєю дружиною Катериною, яка є керівником проекту “Вар’яти-шоу”.

– Сергію, розкажіть трошки детальніше про те, чим займаєтесь наразі. Зрозуміло, ваш насичений робочий графік вражає. Як вам вдається встигати усе і при цьому залишатись у доброму гуморі?

– У нас зараз закінчився знімальний процес чергового сезону “Вар’ятів”. Знімальний процес — це достатньо часо- та енергозатратна історія. В Катерини (дружина Сергія – Ред.) там своя зона відповідальності з боку Нового каналу, як керівника проекту, у мене з “Вар’ятами” – свої об’єми роботи. Просто зараз наклалося, весь червень ми знімали “Хто зверху”, потім був тиждень підготовки до зйомок “Вар’яти шоу”, власне самі зйомки, потім я перейшов до студії “Страсті за Ревізором”. Тому такі накладки по концертах і зйомках. Ну трошки важкувато коли за півтора місяці відзнято 18 випусків “Хто Зверху?”, 9 – “Вар’ятів” та перший пул “Страстей” для Нового каналу, плюс 14 концертів дано паралельно з тим усім.

– А що вам допомагає впоратись із таким режимом “нон-стоп”? Ну, тобто, у вас є якісь джерела, звідки ви черпаєте не тільки натхнення, але ще й сили, адже постійно бути задіяним у процесі – це неймовірно важко.

– Ну мене заставляє Катерина Вікторівна (дружина Сергiя Притули – Ред). Ви записуйте, записуйте (сміється – Ред.). Ну насправді ж, по-перше, сім’я – це велике джерело поповнення енергії в робочих процесах, а по-друге ми ж працюємо не на камери, у нас у залі сидить глядач, а глядач до нас приходить досить вдячний і він дуже добре реагує, дуже щиро підтримує навіть якщо у нас там десь технічна зупинка, якийсь форс-мажор під час зйомки, глядачі максимально показують свою лояльність. Попри те, що це люди, які заплатили гроші, вони можуть бути достатньо вимогливі, але всі розуміють, що зйомка телевізійної версії — це не концерт, тому вони нам дуже висловлюють свій “супорт”.

– А на фоні цієї втоми у вас трапляються конфлікти в колективі “Вар’ятів” чи можливо це впливає якось на спілкування в сім’ї?

– У Каті запитайте, я ж не знаю, я ж не сварюся.

– Час від часу є, звичайно, якесь напруження й іноді це може впливати на одні чи інші моменти, але ми дорослі люди і між нами є кохання, тому ми не створюємо конфліктні ситуації через роботу вдома, – поділилася Катерина, дружина Сергія.

– Це трохи кумедна ситуація. Просто сімейні пари, які зазвичай працюють на телебаченні, трудяться по одну сторону барикад. У нас із Катею так вийшло, що у виробництві проекту вона представляє сторону каналу, я, з іншого боку, вар’ятівську. Ми хочемо отримати від каналу як можна більше, а Катя хоче оптимізувати процес, тому нам доводиться інколи сперечатись, але коли приходимо додому і зачиняємо за собою двері, я все-таки прошу, щоби Катерина Вікторівна залишила продюсера за дверима, а до хати прийшла дружина і мама, – додав Сергій.

– А з вашим колективом, із командою, із хлопцями часто трапляються конфлікти під час знімального процесу?

– Я б не назвав це конфліктами чи суперечками. Слухайте, ну це творчий колектив, у будь-якій команді бувають різні моменти напруження під час роботи. Творчий колектив не виняток, навпаки, у нас у цьому сенсі вони могли б траплятись набагато частіше. Іноді актор не сприймає задачу, яку поставив режисер, не відчуває внутрішнього комфорту ролі, так, як бачить це режисер. Режисер все ж таки – головна людина на знімальному майданчику, яка бачить ту, чи іншу роль згідно жанрів драматургії . Десь хлопці можуть обурюватись з цього приводу, десь дається взнаки втома, але за ці три телевізійні сезони я не пам’ятаю жодного випадку, щоб якісь непорозуміння дуже вплинули на коефіцієнт корисної дії того чи іншого актора саме на знімальному майданчику.

– Так, адже в суперечках народжується істина…

– Ну іноді народжується істина, іноді зуби вилітають, дивлячись, яка суперечка, який колектив.

– Яке ви вбачаєте майбутнє у “Вар’яти-шоу”, його подальший розвиток?

– Так, звичайно, є бачення “вегетативного розмноження брунькування” на якісь інші проекти, тут тільки питання полягає в тому, де б на це все знайти час. Відверто кажучи, у мене зараз особисто дуже напружені графіки, цього року в мене було 4 проекти на Новому каналі плюс 2 на СТБ і, наскільки розумію зараз, це ще не кінець. Не хочу забігати наперед, але, здається, осінь у мене буде теж насичена, а телепродюсери, з якими я спілкуюсь, пропонують нові проекти. Тому я зараз дивлюся в перспективі на 2019-й рік і намагаюсь зрозуміти, де взяти час щоби задовольнити і свої бажання, і бажання телепродюсерів.

– У нас 13-го липня, в п’ятницю, один курйоз на другому був, дуже складно знімалось. Я не знаю, чи це можна назвати курйозом, просто різні форс-мажори бувають, але ще такої зйомки у нас за три сезони не було. Я в принципі ніколи в цю “галіматню” не вірив, якісь там п’ятниці 13-го, якісь там затемнення, але в той день у нас ламалося все, причому були “провтики” зі сторони усіх служб і підрозділів задіяних у зйомці: режисерів, операторів, звукорежисерів і людей, які відповідають за реквізит. Це все так чи інакше вплинуло на моїх хлопців і я такого не пам’ятаю, щоби лажали всі, включно зі мною, на кожному елементі шоу. Деякі номери знімали по 3 рази, тому що якийсь ступор був. Було трошки соромно перед глядачами, які сиділи в залі, але, слава Богу, всі ставляться з розумінням. Ми намагалися навіть із тих лаж, що у нас траплялися робити якийсь “фан” для людей, все одно потім буде монтаж і ніхто того не побачить, але ті люди, які були на зйомці, будуть знати.

 Знімальний процес – це завжди складно, є багато моментів, нюансів, труднощів. Вони впливають на якість?

– Знімати телевізійний проект — це завжди якась сукупність цих факторів. Глобальна ідея шоу – вона незмінна саме з моменту його існування — це популяризація саме україномовного гумору. Однозначно, я радий, що за останні декілька років ми з хлопцями своєю роботою довели конкурентоспроможність такого гумору, і це вже доконаний факт, тому що ну не може бути “галімим” шоу, яке збирає по 2-3 аншлаги за один заїзд у те чи інше місто. Я говорю зараз не тільки про західну Україну, яка притаманно більше могла споживати нашу творчість. Цього року, я пам’ятаю, заїхали в Дніпро — 2 концерти, заїхали в Кривий Ріг — 1, але там зал величезний, заїхали на другий день у Жовті води — 2 концерти. У Києві у нас уже є традиція по 2 концерти в один день “лупити”. У цьому сенсі я абсолютно тішуся, ну і наша робота, коли ми даємо по 115-122 концертів на рік… Вона не залишилась непоміченою керівництвом Нового каналу, нам запропонували зробити телевізійну версію шоу. Катруся очолила цю структуру зі сторони каналу, ну і нам за свої рейтинги не соромно — вони традиційно вищі, ніж середній рейтинг каналу, це по-перше. По-друге, коли я пропонував взяти нас в обіг ще у 2013 році, в телепродюсерів були певні побоювання, що проект не буде мати підтримки в глядачів на Сході чи на Півдні України, де в основному російськомовне населення. Та коли я потім пішов у відділ аналітики і підняв всю аналітичну базу по проекту, я із задоволенням побачив, що і по Сходу, і по Півдню доля глядацької аудиторії, яка дивиться “Вар’яти шоу” вища, ніж середня доля Нового каналу.

– Скажіть, ви не плануєте у наступному сезоні якось видозмінювати команду, можливо ще когось додати, чи у вас є стала команда і шансів потрапити у неї для інших практично немає?

– Ну не знаю, може Жогло (один із акторів “Вар’ятів” – Ред.) схудне і у нас колектив трошки видозміниться, а саме зменшиться (сміється). Насправді, я поки що не бачу гідної претендентки, яка могла би влитися в наш колектив, я маю на увазі жінок. По хлопцях я би взяв ще двох людей, здається, я минулого року кастинг робив, але не було такої людини, щоб вона вийшла, мені серце тьохнуло i я сказав: “Все! Треба цього хлопця відривати з руками і ногами”. Можливо десь потенційне підсилення нашого колективу робить свої перші кроки в царині гумору, трошки підросте і ми його заберемо. Є, насправді, цікаві хлопці, але зараз ринок гумору в Україні настільки бурхливо розвивається і він настільки робиться вузькоцільовим, як свого часу радіостанції в Україні — було кілька величезних “ФМ-ок”, які крутили в своєму ефірі все: від Bon Jovi до Павла Зіброва, від Малініна до Metallica, але потім всі по західному принципу здогадалися, що є аудиторія, яка хоче слухати “лаундж”, є аудиторія, яка хоче слухати джаз, є аудиторія, яка хоче слухати попсу, а є аудиторія яка хоче слухати рок, і почали ці радіостанції форматуватися та ділитися відповідно до цільової аудиторії.

Те саме зараз відбувається з гумором: хтось дивиться “Квартал”, хтось дивиться “Дизель”, хтось дивиться “Шумахерів”, хтось дивиться “Мама хохотала”, хтось дивиться “Вар’ятів” і більш-менш толкові хлопці, які пройшли школу КВН, які зараз пройшли жорна “Ліги сміху”, вони тільки десь по тєлєку засвітилися, вони десь об’єднуються в якісь маленькі зграї, роблять стенд-апи, більш легальні, менш легальні шоу-імпровізації, і на всі ці елементи в стилі українського гумору знаходиться свій покупець. Насправді пиріг дуже великий, місця вистачає всім. І от коли вже людина “вкусила” якогось свого власного шоу, власного заробітку, власного глядача, її дуже важко переманювати в якийсь існуючий бренд — людина хоче створювати свій.

– А ви обмовились на рахунок претендентки, тобто ідеї взяти дівчину в шоу у вас були?

– Я обмовився на цю тему, не тому що у мене такі ідеї були. Просто останні три роки, відколи ми вийшли з телевізійною версією на Новому каналі, з’явилася група людей, які дивлячись наш продукт, не втомлюються писати в коментарях у Facebook: “Візьміть дівчину, ви бородаті, в жіночих костюмах, візьміть дівчину!”.

– Якби ви насправді шукали дівчину в свій колектив, якою ви її бачите?

– Я думаю, що то б мала бути дівчина, яка має залізні нерви, окрім того що у неї має бути хороше почуття гумору і приблизно однакові задатки актора й автора. У нас же насправді величезна проблема є у чому? Якщо є якась хороша дівчина з хорошими акторськими даними – під неї треба писати, для того, щоб під неї писати, треба наймати авторів. Ну нащо мені той цирк, якщо у мене пацани і так “самопишучі”, а знайти дівчинку, яка би сама під себе писала… Ну ти ніколи не зіграєш так добре матеріал, написаний тобі кимось, ніж те, що ти напишеш собі сам. Тому ми завжди шукаємо людину-універсала, яка сама пише і сама відтворює це на сцені. В Україні з такими дівчатами насправді величезна проблема, а ще, крім того, ця дівчинка мала би мати залізні нерви, тому що у нас чоловічий колектив і без підготовки в нього влитися було би дуже тяжко. То мала би бути дівчинка у якої є 4-5 старших братів, щоб вона виросла в тій атмосфері і прийшла морально готова, тому що у нас адміністратор Марійка, вона єдина дівчинка, хто супроводжує нас постійно по гастролях і за ці два роки, які вона з нами працює, вона дуже сильно змінилась.

– В який бік: в гірший чи кращий?

– Для нас – у кращий, для суспільства… Спитайте у суспільства. Але те, що вона не посивіла, це вже дуже добре. Вона відкрила для себе дуже багато речей зі світу чоловіків, про які до цього не здогадувалась, поки вона не потрапила в наш колектив.

– Ви бачите свій проект через років 10-15 і, якщо так, то яким? Однозначно він не буде таким як зараз, адже стояти на місті немає сенсу?

– Якщо так далеко забігати, я, звичайно що, хотів щоби проект був довгожителем. На заході це абсолютно нормальна історія, коли якийсь гумористичний проект триває роками. Нам зараз 8 і я не бачу підстав, щоб зупинятись. Ну буде Владзьо виходити з крапельницею на сцену, тому що вік бере своє. Він і зараз коли виходить, то там трошки пісок сиплеться (сміється). Ну Жогло, це буде просто одна велика куля, посеред якої будуть виглядати очі і рот. Вальон (Валентин Сергійчук) стане настільки красивим, шо в паузах між зйомками шоу, він буде просто проводити конкурс “Накрасивіший чоловік України”. Просто будемо йому кожний рік вручати йому цю статуетку, тому що наш Вальон настільки красивий, що й на голову не налазить. Віталік Тильний розкачається так, що стане “містером Олімпія”, а Сергій Полупан, може, нарешті щось заговорить на сцені, бо поки що він тільки грає на гітарі.

– А ви?

– А я, так і бути, буду брати відпустку за свій рахунок, щоб виходити з хлопцями на сцену, тому що в президента дуже багато роботи, і як держчиновник я не зможу виконувати дві роботи одночасно, тому тільки на вихідних.

– Тобто у вас є амбіції президента?

– В мене немає амбіцій президента, в мене є амбіції монарха.

– Не боїтесь конкуренції Вакарчука або Зеленського (раніше в мережі поширювались чутки про те, що Святослав та Володимир планують брати участь у виборах президента – Ред)?

– Дивіться, якщо Олег Винник висуне свою кандидатуру – там із дистанції зійдуть всі, тому що у нього найдисциплінованіший виборець — пенсіонерки. І “вовчиці”, і кожна жінка в Україні, яку звати Ніна або Ніно.

Олена Кордунова, OBOZREVATEL